Журналістам «Вчасно» військовослужбовці 28 бригади розповідають, що спершу проти них росіяни використовували саморобні гранати, які кустарним методом виготовляли ледь не на позиціях. Робили їх із сантехнічних матеріалів, пластикових пляшок і звичайних ламп. Усе перераховане окупанти начиняли хімічними речовинами й скидали з дронів на позиції солдат ЗСУ. На цьому етапі виробництва так звані «хімічні бомби» шкодили, проте не в масових обсягах.
Крім того, творіння росіян часто детонували на позиціях ворога у процесі або після створення гранат. Однак, на жаль, на власноруч зібраних «бомбах» росіяни не зупинилися.
— Ручні гранати орки використовували проти наших хлопців, щоб їх «викурити» з укриттів на позиціях і бити вже по них бойовими гранатами. За наявною у нас інформацією, перші створені розробки, які окупанти виготовляли з підручних матеріалів, детонували ще на етапі підвезення цих «БК» до їхніх позицій, в результаті росіянам завдавала шкоди їхня ж розробка.
Але з 2023 року в росії виробляються на заводах «ручні гранати, речовини отруйні», прийняті на озброєння. Ця розробка вже офіційно є серед російських боєприпасів, і їх виготовляють на заводах, тобто на великих потужностях. Тому хімічні боєприпаси у достатній кількості поставляють на фронт противникам, і вони не детонують «випадково», як власноруч створені гранати. Їх постійно перевіряють і покращують, — каже командир роти радіаційного, хімічного, біологічного захисту 28 ОМБр Владислав Осадчий.
Ручні гранати окупанти використовують у випадках, коли для цього створені необхідні умови. Зокрема, якщо російський дрон-розвідник «помітив», що в укритті на позиції є бодай один військовослужбовець, а позицію необхідно захопити. Тоді бійця намагаються поранити усіма можливими способами. Але коли це не вдається зробити — окупанти вдаються до «щурячого» методу бою. Самим йти в бій їм страшно, тож вони відсилають дрон із хімічним боєприпасом.
— Дроном значно легше впоратись із нашими бліндажами й окопами, які хлопці намагаються модернізувати. Оскільки бойові гранати — фугасні чи уламкові – можуть не потрапляти в те укриття, а результат потрібен дієвий — летить дрон із хімічним «зарядом». Він може бути з легкими чи важкими речовинами — залежно від того, що в них є у наявності. І тоді при вибуху речовина «стелиться» по землі, «заходить» в укриття до хлопців, минаючи усі щілини (зокрема й протиуламкові). І хлопці отримують хімічне отруєння, опіки слизових оболонок — очей, рота, носа тощо. У цьому стані хлопці змушені покинути укриття й вийти назовні, де вони для ворога — відкриті цілі, по яких відпрацьовує вже інше озброєння чи дрон, який уражає їх уламками, — пояснює командир роти РХБЗ.