#громадськемісце «У садочку живуть таджики, на районі – алкаші та безнадія»: маріупольці обурені, наскільки окупанти запустили їхні райони #донецьк #donetsk #донецк

Водночас у коментарях місцеві зауважують: таких історій по всьому місту — сотні, й проблема не в самому районі Курчатова, а в підрядниках, яких наймає адміністрація та влада рф для місцевих робіт. Зокрема, мова про ті ситуації, коли на об’єкт заїжджають з десяток будівельників, які магічним чином мають відновити покриття багатоповерхівки за 3−4 місяці.

Перші кілька місяців місцеві спостерігають, як ті нетверезими обживають квартири, власники яких виїхали. В останні ж тижні, коли об’єкт має бути зданий, дах… затягують плівкою. На цьому історія закінчується, кошти — навіть кілька мільйонів — «прописують» як витрати на ледь не кілометри плівки. І надалі на об’єкт заступає наступний підрядник, історія з яким повторюється один в один.

«Умовно кажучи, ми маємо таку ситуацію, що в мене є мінімальна анкета місцевих (або не місцевих), які шукають якусь роботу. Коли фірма приїжджа, — з росії, наприклад, — їм дешевше найняти робочу силу тут, на місці, щоб не шукати житло чи не платити за це додаткові гроші. Виконання робіт ніхто не контролює, тільки в останні тижні починаються якісь рухи з перевірками, реакція на скарги місцевих. Цих будівельників звільняють, підрядник їде, а на його місце приходить наступний. Йому теж треба різноробочі, будівельники. І він звертається до мене, чи до таких людей, як я, які мають списки. І тих самих людей наймають вдруге, повторюючи попередню історію.

А дехто підкріплює це й тим, що не платить гроші. І тому в людей немає іншого варіанту, окрім як знову й знову йти на заробітки на довгобуди, навіть без регулярних виплат, бо це єдине потенційне джерело доходу в Маріуполі”, — каже журналістам «Вчасно» Антон, маріуполець, який співпрацював з кількома будівельними фірмами, підшуковуючи у «заїжджі» групи різноробочих.

Аналогічна історія, додають місцеві та сам Антон, не лише з багатоквартирними будинками, а й із садочками, лікарнями, спортзалами, торгівельними центрами тощо. І єдиний вихід з безвихідної ситуації – той шлях, яким останнім часом пішла окупаційна влада. Об’єкти просто продають у чиюсь власність, незворотньо. І вже той підрядник, якого наймає новий власник, починає щось робити — за захмарні ціни. І ці захмарні ціни надалі «відбиватимуть» і сплачуватимуть самі маріупольці, щось купуючи на приватній точці або відвідуючи ті заклади.

ДЖЕРЕЛО