#громадськемісце Зв’язок на рівні генетики та підсвідомості: мешканці Слов’янська про своє місто та його майбутнє #донецьк #donetsk #донецк

Про слов’янців кажуть різне — серед цього є думка, що тут начебто багато «ждунів,» адже гучна справа колишньої очільниці міста Нелі Штепи, що співпрацювала з окупантами у 2014-му році, додала місту поганої слави. Але тут є люди зі справжньою українською позицією, а також за останні 10 років свідомість багатьох людей все ж змінилася.

Місцева жителька, волонтерка Лариса Коваленко, з 2014 року тричі виїжджала зі Слов’янська і тричі сюди поверталася. Жінка каже — це відчуття рідного дому та коріння у неї вже на підсвідомості. Слов’янськ — дім для всієї родини Лариси, в інших областях рідних не має. Про черговий виїзд у випадку наближення фронту Лариса навіть думати не хоче.

” У 2014-му, коли була окупація, ми виїжджали, а потім повернулися. Ми були вражені героїзмом хлопців, які з голими руками стали на захист країни. Тоді наша найбільша мотивація була — віддячити їм за це. Чоловік пішов добровольцем, а я відкрила волонтерський центр”, — згадує Лариса.

У 2022 році чоловік Лариси вдруге пішов захищати країну, а жінка продовжила допомагати армії. Сьогодні у волонтерський центр жінки місцеві мешканці приносять все, що може бути спрямоване на підтримку ЗСУ: теплі речі, маскувальні сітки, посуд, продукти, інше. Лариса дуже радіє, коли вдається через соцмережі заохотити слов’янців до більш активної підтримки військових, які захищають Україну.

«Дуже потрібні сьогодні ковдри, пледи, покривала, спальники, рюкзаки, спортивні сумки, каструлі, залізний посуд», — зазначає жінка.

ДЖЕРЕЛО